Права і обов’язки
Правила
Права та обов’язки пацієнта
Згідно із Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” пацієнти мають такі обов’язки:
1. Піклуватися про своє здоров’я та дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
2. Проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
3. Надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров’я стані;
4. Виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я;
5. У невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника.
Згідно із Конституцією України, Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та Цивільним кодексом України пацієнти мають такі права:
1. Право на медичні профілактичні заходи;
2. Право на доступність у галузі охорони здоров’я;
3. Право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
4. Право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я, а саме:
– право на вільний вибір лікаря;
– право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
– право на вибір закладу охорони здоров’я;
– право на заміну лікаря;
– право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України;
5. Право на медичну таємницю;
6. Право на якісну медичну допомогу;
7. Право на безпечну медичну допомогу;
8. Право на інновації, а саме:
– право на медико-біологічний експеримент;
– право на репродуктивні технології;
– право на донорство;
– право на терапевтичне клонування;
– право на корекцію (зміну) статі;
9. Право на попередження за можливістю страждань і болю;
10. Право на індивідуальний підхід до лікування;
11. Право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я;
12. Право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю;
13. Право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
14. Право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних зі станом здоров’я.
Обов’язки пацієнтів:
- Обов’язок піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян
п. «а» ст.10, ст.32 Основ законодавства України про охорону здоров’я
2. Обов’язок проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення
ч.4 ст.286 ЦК України, п. «б» ст.10, ст.ст. 30, 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я
3. Обов’язок надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться у загрозливому для життя і здоров’я стані
п. «в» ст.10, ст.37 Основ законодавства України про охорону здоров’я
4. Обов’язок виконувати медичні приписи та правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я
ч.3,4 ст.34 Основ законодавства України про охорону здоров’я
5. Обов’язок отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю
ч.1 ст. 29 Конституції України, ч.5 ст. 284 ЦК України, ч.2 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я
Права пацієнтів:
- Право на життя
ст. 27 Конституції України, ст. 281 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)
2. Право на медичну допомогу
ст. 49 Конституції України, ст. 284 ЦК України, п. „д” ст.6, п. „а” ст.78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (далі -Основи законодавства України про охорону здоров’я), п. 1 ч. 1 Клятви лікаря
3. Право на свободу вибору
ст. 284 ЦК України, п. „д” ст. 6, ст.ст. 34, 38 Основ законодавства України про охорону здоров’я
4. Право на особисту недоторканність
ст. 29 Конституції України, ст. 289 ЦК України, ст.ст. 42, 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я
5. Право на медичну інформацію
ст.ст. 32, 34 Конституції України, ст. 285 ЦК України, п. „е” ст. 6, 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я
6. Право на медичну таємницю
ст.ст. 32, 34 Конституції України, ст. 286 ЦК України, ст.ст. 39-1, 40, п. „г” ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров’я, п. 3 ч. 1 Клятви лікаря
7. Право на чуйне ставлення, на дії і помисли, що ґрунтуються на принципах загальнолюдської моралі, з боку медичних і фармацевтичних працівників
п. „г” ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров’я, п. 2 ч. 1 Клятви лікаря
8. Право на допуск інших медичних працівників
ч. 1 ст. 287 ЦК України, п. „к” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
9. Право на допуск членів сім’ї, опікуна, піклувальника
ч. 1 ст. 287 ЦК України, п. „к” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
10. Право на допуск нотаріуса та адвоката
ч. 1 ст. 287 ЦК України, п. „к” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
11. Право на допуск священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду
ч. 2 ст. 287 ЦК України, п. „к” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
12. Право на повну інформованість і добровільну згоду на медико-біологічний експеримент
ч. 3 ст. 28 Конституції України, п. 3 ст. 281 ЦК України, ст. 45 Основ законодавства України про охорону здоров’я
13. Право на донорство крові та її компонентів
ст. 290 ЦК України, ст. 46 Основ законодавства України про охорону здоров’я
14. Право на трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів як на спеціальний метод лікування
ст. 47 Основ законодавства України про охорону здоров’я
15. Право на штучне запліднення та імплантацію ембріона
п. 7 ст. 281 ЦК України, ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров’я
16. Право на застосування методів стерилізації
п. 5 ст. 281 ЦК України, ст. 49 Основ законодавства України про охорону здоров’я
17. Право на добровільне штучне переривання вагітності
п. 6 ст. 281 ЦК України, ст. 50 Основ законодавства України про охорону здоров’я
18. Право на зміну (корекцію) статевої належності
ст. 51 Основ законодавства України про охорону здоров’я
19. Право на незалежну медичну експертизу
п. „й” ст. 6, розділ 9 Основ законодавства України про охорону здоров’я
20. Право на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди
п. „і” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
21.Право на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я
п. „и” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
22. Право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я
ст.ст. 40, 55, 56 Конституції України, п. „ї” ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я
Правила
Права та обов’язки лікаря
Згідно із Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” медичні і фармацевтичні працівники мають такі обов’язки:
1. Сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську допомогу;
2. Безплатно надавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;
3. Поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати- ваги, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;
4. Дотримуватись вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю;
5. Постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;
6. Подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я.
Згідно з Міжнародним кодексом медичної етики (ВМА, 1949 p., внесені зміни в 1968, 1983 pp.) до загальних обов’язків лікарів належать такі обов’язки:
– затвердження найвищих стандартів професійної діяльності;
– лікар не повинен дозволяти фінансовим інтересам впливати на вільне і незалежне виконання професійних дій на користь пацієнтів;
– лікар повинен, незважаючи на вид медичної практики, самовіддано надавати компетентну медичну допомогу з повною технічною і моральною незалежністю, із співчуттям і повагою до людської гідності;
– лікар повинен бути чесним із пацієнтами і колегами, повинен боротися з професійними: і особистими недоліками інших лікарів, повинен викривати обман і шахрайство;
– лікар повинен поважати права пацієнта, колег, іншого медичного персоналу і має дотримуватися конфіденційності щодо пацієнта;
– лікар повинен діяти лише на користь хворого в тих випадках , коли він застосовує такі види медичної допомоги, які можуть послабити фізичний або психічний стан пацієнта;
– лікар повинен дотримуватися обережності, поширюючи інформацію про відкриття, нову техніку або лікувальні методики по непрофесійних каналах;
– лікар повинен засвідчувати лише те, що він сам перевірив.
Обов’язки лікаря щодо хворих:
– завжди повинен пам’ятати про зобов’язання зберігати людське життя;
– повинен надавати пацієнту всі ресурси своєї науки;
– якщо лікар не має змоги провести обстеження або лікування, він повинен залучити іншого лікаря, в якого така можливість є;
– повинен тримати у таємниці все, що він знає про свого пацієнта, навіть після смерті останнього;
– повинен надавати невідкладну допомогу як виконання гуманітарного обов’язку, якщо немає впевненості в тому, що інші хочуть і можуть надати таку допомогу.
Згідно із Конституцією України, Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” лікарі мають такі права:
1. Заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;
2. Належні умови професійної діяльності;
3. Підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на 5 років у відповідних закладах та установах;
4. Вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;
5. Безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків;
6. Обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їхньому життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;
7. Соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків […];
8. Скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством;
9. Пільгові умови пенсійного забезпечення;
10. Пільгове надання житла та забезпечення телефоном; ї) безплатне користування житлом з освітленням і опаленням тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту;
11. Першочергове одержання лікувально-профілактичної допомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами;
12. Створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;
13. Судовий захист професійної честі та гідності;
14. Безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства;
15. Лікарі дільничних лікарень та амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри та дільничні медсестри територіальних ділянок міських поліклінік, лікарі загальної практики (сімейні лікарі), завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, лікарі (старші лікарі) та середній медичний персонал виїзних станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та екстреної консультативної допомоги – за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад, три роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм.
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (зі змінами і доповненнями)
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ (зі змінами і доповненнями)
3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (зі змінами і доповненнями)
4. Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР (зі змінами і доповненнями)
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Клятву лікаря
Надаючи великого значення виконанню лікарями високих
професійних обов’язків та враховуючи багатовікові традиції
світової медицини, п о с т а н о в л я ю :
1. Затвердити текст Клятви лікаря (додається).
2. Клятву лікаря повинні давати усі випускники вищих
навчальних медичних закладів України.
Клятва лікаря дається в урочистій обстановці в присутності
професорсько-викладацького складу вищого навчального медичного
закладу (факультету) і представників громадськості.
Текст Клятви зачитується і повторюється випускниками
інституту (факультету) колективно. Після цього виконується
Державний гімн України.
Підписаний випускником текст Клятви лікаря зберігається в
його особистій справі. В дипломі робиться відмітка про прийняття
Клятви лікаря, текст якої вкладається в диплом.
Президент України Л. КРАВЧУК
м.Київ, 15 червня 1992 року
N 349
КЛЯТВА ЛІКАРЯ УКРАЇНИ
Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов’язків, що покладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег урочисто клянусь:
– усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров’я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто її потребує;
– незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, гідно продовжувати благо родні традиції світової медицини;
– зберігати лікарську таємницю, не використовувати її на шкоду людині;
– додержувати правил професійної етики, не приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;
– постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, у разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;
– власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління, утверджувати високі ідеа ли милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людь ми;
Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя.